ТИЖДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ

Забруднення повітря є однією з найбільших екологічних загроз для здоров’я людини, поряд зі зміною клімату.  ВООЗ визнала, що щороку передчасно помирають 7 мільйонів осіб. Причина – хвороби, які в тій чи іншій мірі пов’язані із забрудненням повітря: ішемічна хвороба серця, інсульт,. хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) і рак легень.

Забруднене  повітря особливо сильно  впливає на дітей, відзначають експерти ВООЗ. У них фіксують проблеми з функціональністю легень, уповільнення зростання, респіраторні інфекції та загострення астми. А ось сильне забруднення повітря часто призводить до діабету і нейродегенеративних захворювань.

За даними дослідження STEPS (вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань) у 2016р. понад 550тис. смертей у Європейському регіоні ВООЗ були спричинені забрудненням повітря.

Забруднення повітря відбувається за рахунок природних та антропогенних джерел. До природних джерел відносяться пилові бурі, виверження вулканів, пожежі в лісах та степах, руйнування гір, космічний пил та інше. Разом з тим, значно більше забруднення відбувається за рахунок діяльності людини (антропогенне). Тим більше, що до так званих природних джерел також причетна людина. Вирубування лісів веде до руйнування гір, розорювання родючих земель до формування пустель і пилових бур, спалювання відходів діяльності до масштабних пожеж, ядерні випробовування до провокування виверження вулканів, польоти в космос – космічне забруднення тощо. Антропогенне забруднення, спричинене еволюцією людства – це розвиток промисловості: теплові електростанції, металургійні виробництва, видобуток і використання радіації, хімічна промисловість, всі види транспорту, виробничі і побутові відходи, використання хімічних засобів у сільському господарстві, побутове забруднення – опалювання будинків , приготування їжі.

Окремо варто сказати про локальний вплив на якість атмосферного повітря від воєнної агресії Росії на території України. Викиди забруднюючих речовин від влучання ракет, пожеж та усього, що ми можемо кваліфікувати як екологічний злочин, настільки значні, що можуть бути зафіксовані найближчими станціями моніторингу якості атмосферного повітря. За результатами аналізу якості повітря в часовому проміжку «до події і протягом 48 годин після» спостерігаємо значні точкові забруднення з подальшим розсіюванням. Отже, повномасштабне вторгнення Росії на територію України значно вплинуло на якість атмосферного повітря в країні. Особливої уваги варті показники забруднення, що були зафіксовані станціями моніторингу в момент вчинення екологічного злочину, оскільки спостерігається значне локальне забруднення продуктами розпаду та горіння, що безпосередньо впливає на організм людини.

Склад викидів в атмосферне повітря найрізноманітніший, в залежності від джерела. Серед інгредієнтів забруднення – тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин. Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості.

Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т. п.). При гірських розробках на поверхню землі виймаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять.

Атмосфера має здатність до само

очищення. Концентрація забруднювальних речовин знижується через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами (дощ інтенсивністю 1 мм/год. за 45 хв. вимиває з повітря 28% часточок пилу діаметром 10 мкм).

Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд. т кам’яного вугілля і 0,8 млрд. т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тони пилу з металургійних заводів тощо.

За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 мли т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50- 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря.

Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

– парниковий ефект;

– озонова дірка;

– кислотні дощі;

– смог.

Одним із показників забрудненості довкілля є індекс якості повітря (Air Quality Index, скорочено AQI). Цей термін було введено Агенством із захисту навколишнього середовища США у 1968 році і з того часу застосовується у більшості країн світу. Його головне призначення — звернути увагу суспільства на забрудненість довкілля і в такий спосіб підштовхнути як простих людей, так і виконавчі органи до вжиття заходів щодо зниження кількості промислових викидів.

Індекс якості повітря розраховується на основі вмісту в одиниці об’єму повітря кількох (у класичному варіанті — шести) типів забруднювальних компонентів: зважених часток діаметром 2,5 нанометра, зважених часток діаметром 10,0 нанометра, озону (O3), діоксиду азоту (NO2), діоксиду сірки (SO2), чадного газу (CO).

Оскільки AQI — показник, який у більшості країн не має офіційного статусу, кількість чинників, на підставі яких рахується індекс, може варіюватися і в більший, і в менший бік. Так, досить часто на станціях, призначених для збору даних, відсутнє обладнання, що дає змогу виміряти вміст частинок розміром 2,5 нанометра, — відповідно, цей параметр виключається зі списку.

Як будь-який інший універсальний показник, індекс якості повітря має низку недоліків:

– Не всі станції оснащені необхідним для виконання необхідних вимірів обладнанням.

– AQI передбачає можливість введення нових параметрів і виключення «класичних», що не дає змоги проводити послідовний збір даних по всьому світу.

– Повітря — середовище вкрай мінливе, неоднорідне навіть у межах одного населеного пункту; його якість може змінюватися буквально кожні кілька годин.

– У різних країнах діють різні стандарти якості повітря, зокрема гранично допустимого вмісту в ньому шкідливих сполук.

Проте індекс якості повітря — один із справді інформативних показників; щоб переконатися в цьому, достатньо відкрити один із сайтів, що відображають актуальний AQI, — наприклад, waqi.info.

Індекс якості повітря розраховується за допомогою спеціальних формул на підставі вимірюваних параметрів шкідливих речовину певний час.

Отримане в результаті розрахунків значення вкладається в таку шкалу:

– 0…50 ( колір шкали-зелений)— повітря порівняно чисте, ризик отруєння мінімальний або зовсім відсутній.

– 51…100 (колір шкали жовтий)-— повітря прийнятної якості, становить ризик для людей, особливо чутливих до забруднень.

– 100…150 (колір шкали-помаранчевий)— повітря недостатньої якості, становить ризик для людей, чутливих до забруднень.

– 150…200 (колір шкали-червоний)  — повітря нездорове,(шкідливе),  становить ризик для всіх людей, особливо дітей, літніх і хворих.

– 200…300 (колір шкали – фіолетовий) — повітря дуже нездорове, (дуже шкідливе), становить ризик для всіх людей без винятку, рекомендується максимально скоротити час перебування на вулиці.

– 300…500 (колір шкали –  бордовий) – — повітря небезпечне для здоров’я, людям рекомендується утримуватися від перебування поза приміщеннями.

В Україні активно  впроваджується система громадського моніторингу якості повітря – постійно функціонує близько 400 автоматичних станцій Eco-city та  SaveDnipro.

Більше про індекс AQI тут: http://eco.aep.kiev.ua/novini/chto-takoe-aqi-i-pochemu-ego-znachenie-ochen-vazhno-dlya-ekologicheskogo-budushhego-strany

  В Україні інформацію про індекс якості повітря транслюють джерела незалежних станцій моніторингу (Лун-Місто, Air Visual, AIRLY, Gismeteo), а також декілька установок Укргідрометцентру.

Користуючись онлайн системами моніторингу, Ви можете визначити, що робити при тому чи іншому індексі. До 50 – можна ні про що не турбуватися. Індекс 100 – 150 – людям із серцево-судинними та алергічними захворюваннями, а також дітям бажано не виходити на вулицю. Решті всім слід відмовитися від фізичних навантажень на відкритому повітрі, а також не варто здійснювати тривалі прогулянки містом. Рівні від 151 вище вважаються небезпечними, перебування на вулиці не рекомендовано, при виході з приміщення краще одягнути маску-респіратор.

Червоний та фіолетові рівні несуть загрозу здоров’ю всім людям, тому, як правило, з боку державних органів вводяться обмежувальні заходи для транспорту, промислових підприємств; дитячі садки та школи можуть тимчасово закрити. Населенню рекомендується не виходити на вулицю, або скоротити своє перебування на відкритому повітрі до мінімуму.

Функціонування  системи моніторингу довкілля, зокрема атмосферного повітря є невід’ємною складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, спрямованої на забезпечення конституційного права громадян на безпечне середовище існування. ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» (далі-Центр) щорічно  здійснюється державний соціально-гігієнічний моніторинг атмосферного повітря на території житлової забудови 47 населених пунктів. Центром   можуть проводитисьлабораторні дослідження  на  визначення 27 забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Отримані результати порівнюються з чинними гігієнічними  регламентами, затвердженими МОЗ України, а саме, з   гранично допустимими концентраціями  (ГДК) хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.

ГДК – максимальні концентрації  при яких речовини не мають прямого або опосередкованого впливу на стан здоров’я населення (при впливі на організм протягом всього життя),  не погіршують гігієнічні умови перебування людини та не виявляють шкідливої дії на навколишнє середовище, включаючи віддалені наслідки.

           Центр  виконує дослідження якості повітря поза і всередині приміщень: квартир, приватних будинків, офісів,навчальних  та виробничих об’єктів.  Дізнайтеся, яким повітрям дихаєте — будьте в повній готовності!

До заходів, які суспільство повинно впроваджувати на захист атмосферного повітря, можна віднести:

– мінімізацію та запобігання викидів шкідливих речовин в атмосферу шляхом застосування промисловими підприємствами екологічних фільтрів;

– перехід на експлуатацію екологічного транспорту та побутової техніки;

– контрольована утилізація сміття, особливо це стосується спалення побутових відходів;

– впровадження комплексних «зелених» альтернатив, які б були корисні не лише для повітря, а і для здоров’я людини (наприклад, мотивувати людей використовувати велосипеди, оскільки це корисно і для екології, і для самопочуття);

– розробка екологічно орієнтованого законодавства та програм.