24 жовтня: Всесвітній день боротьби з поліомієлітом

Ще відносно нещодавно – у 1988 році – вірус поліомієліту циркулював у 125 країнах світу, а кількість випадків захворювання сягала 350 тисяч. Зараз залишилося всього дві країни, де досі циркулює “дикий” вірус поліомієліту – Афганістан та Пакистан; станом на 29 лютого 2024 року в цих країнах сумарно було зафіксовано  лише 15 випадків хвороби. 

В Одеській області випадки захворювання на поліомієліт, викликані «диким» поліовірусом, в останнє реєструвались в 1958 році. У подальшому  і по теперішній час було зареєстровано 3 випадки вакцино асоційованого поліомієліту. Діти одужали без залишкових явищ. 

Поліомієліт ще не ліквідований в глобальному масштабі і інфекція може потрапити на вільну від неї територію з іншої країни. Тому важливо знати, що поки в світі залишається хоч одна інфікована дитина, ризику зараження на поліомієліт піддаються діти у всіх країнах.

Поліомієліт невиліковний, але йому можна запобігти. Єдиним ефективним заходом профілактики поліомієліту та його серйозних ускладнень є вакцинація. 

Імунізація проти поліомієліту у світі розпочалась у 50-ті роки, в результаті чого, за даними ВООЗ, до 1988 року число випадків захворювання на поліомієліт в світі зменшилося більш ніж на 99%.

Що стосується Одеського регіону, то планова імунізація дітей проти поліомієліту була розпочата з 1959 року. Якщо напередодні імунізації у 1958 році в області було зареєстровано 323 випадки захворювання, то вже через рік після імунізації – 242, тобто захворюваність знизилась на 25%. А з 1961 року поліомієліт в Одеській області не реєструється.

На сьогодні для імунізації дітей використовуються два види  поліовакцин – інактивована (ІПВ) та жива оральна (ОПВ). 

ІПВ застосовується для перших двох щеплень дітям у віці  2 та 4 місяці; ОПВ – для щеплення у 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років). Тобто дитина повинна отримати 6 щеплень. 

З метою своєчасного виявлення та попередження циркуляції «диких» та вакциноспоріднених поліовірусів серед населення епідеміологи ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» здійснюють епіднагляд за гострими млявими паралічами (складний клінічний синдром, який характеризується порушенням активних рухів в кінцівках, зниженням м’язового тонусу, зміною рефлексів), які є сигнальною ознакою поліомієліту. З цією метою проводиться лабораторне обстеження дітей до 15 років з неврологічною симптоматикою, що не виключає гострий млявий параліч, які госпіталізуються до стаціонарів.

Крім того, проводиться вивчення циркуляції поліовірусів серед здорового населення (діти організованих колективів, біженці, мігранти) та на об’єктах довкілля (стічні води з інфекційних стаціонарів, води відкритих водомищ та інші). Щорічно в середньому досліджується до 350 зразків від хворих з неврологічною симптоматикою, що не виключає гострий млявий параліч та до 250 проб з об’єктів зовнішнього середовища. Диких поліовірусів не виявлено.