Дирофіляріоз в Одеській області

       Дирофіляріоз є трансмісивним захворюванням, до речі єдиним трансмісивним гельмінтозом, зареєстрованим в Україні. 

        Ситуація з дирофіляріозу, зокрема в Одеській області, залишається нестійкою. Тенденція до зростання рівня захворюваності дирофіляріозом пов’язана  зі значним розповсюдженням паразита серед тварин, широким видовим спектром його переносників і високою чисельністю останніх, сприятливими кліматичними умовами, високими адаптаційними можливостями гельмінта.

           Дирофілярії, у перекладі з латині – «зла нитка»,  локалізуються під шкірою або слизовою оболонкою на будь-якій частині тіла, найчастіше – органах зору (повіки, очне яблуко, кон`юктива). Такі хворі звертаються за медичною допомогою до окулістів в найбільш ранні терміни, тому що в місті локалізації гельмінта відчувається  наявність іншорідного тіла, або печію, свербіж, з`являється пухлина, що порушує функцію органу зору.

           Зараження відбувається лише через укус інфікованою комахою – комаром, який насмоктався крові зараженої тварини.

   На території Одеської області дирофіляріоз реєструється з 1969 року та до 1996 року, майже за чверть сторіччя, було виявлено лише 8 хворих.  З 1997 року в Одеській області ведеться постійний облік осіб, що захворіли на дирофіляріоз.   За період 1997 – 2024 роки було зареєстровано 164 випадки, як   місцевого характеру, так і  завізних  з різних регіонів України та з-за кордону.

        Найчастіше дирофіляріоз реєструється у містах Одесі, Ізмаїлі та  Білгорд-Дністровському. На сільських жителів  припадає 33% від загальної кількості уражених, на міське населення – 64% .Серед захворілих 69,4%  – це жінки, чоловіки становлять – 26,4%  та  4,2%  становлять діти.

Основними симптомами при захворюванні переважно були безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувалась сверблячка і печія різного ступеня інтенсивності; характерним симптомом також була міграція гельмінта, що виражалась в пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою; інколи хворі скаржились на головний біль, нудоту, слабкість, підвищення температури тіла, сильні болі в місці локалізації гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів.

         У хворих відмічалась різноманітна локалізація процесу. Найчастіше спостерігалось ураження очей.

 Первинні діагнози, які встановили лікарі, у 85% випадків визначили як пухлини, новоутворення, атероми, флегмони, кавернозні гемангіоми; у 10,4% випадків як флебіт; у 4,6% випадків – паразитарна кіста.

Після оперативного втручання та паразитологічного дослідження виділеного гельмінта встановлювався заключний діагноз. У всіх випадках збудник інвазії – Dirofilaria repens .  В 98% випадків визначені як неповностатеві самиці  D. repens або їх фрагменти, довжиною від 4,2 до 19,3 см.

Захворювання на дирофіляріоз в області реєструється на протязі всього року з незначним підвищенням кількості звернень у жовтні – листопаді  та березні – квітні. 

Профілактика дирофіляріозу полягає в захисті від укусів комароми себе і домашніх тварин, в першу чергу собак. Для таких  цілей є велика кількість репелентів – препаратів, що відлякують комарів та інших кровососів. Для собак і котів, використовуються різноманітні види ошийників. В приміщеннях потрібно засітчувати  вікна та двері. Ефективним є використання інсектицидних спіралей, фумігаторів з інсектицидними пігулками або рідинами. Доступний для всіх захід захисту – носіння одягу, який максимально захищає від укусів комах в години їхньої активності. Також своїх домашніх тварин необхідно показувати ветеринарам для активного спостереження за станом їхнього здоров`я та своєчасного виявлення паразитарних та інших небезпечних хвороб.