АНАЛІЗ: поширеності депресивних розладів 

Дослідження проводилось у березні – листопаді 2024 року шляхом анонімного онлайн-опитування з використанням спеціально розроблених анкет «Анонімне анкетування для вивчення психосоціального добробуту населення Одеської області». Об’єктом дослідження було населення Одеської області. Для визначення наявності депресії та ступеню тяжкості депресивних розладів використовувалась Шкала депресії А.Т.Бека запропонована  директором Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Н.А. Агаєвим для діагностики депресивних розладів у військовослужбовців [джерело: Агаєв Н.А., Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В., Ткаченко В.В. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. – С.121-124.]. 

Тест-опитувач депресії (Опитувач депресії Бека) було запропоновано А.Т. Беком у 1961 році з урахуванням клінічних спостережень, які виявили симптоми депресії. У 1978 та 1996 роках з’явилися наступні версії тесту. У своїй останній версії тест Шкала депресії Бека ІІ (Beck Depression Inventory II, BDI-II) призначений для дорослих та підлітків з 13 років. Це найточніший тест на депресію за шкалою Бека, він складається з 21 питання визначення тяжкості симптомів депресії.

Всього пройшли онлайн-опитування 1089 жителів Одеської області.

Аналіз отриманих матеріалів показав, що в Одеській області чотири з кожних п’яти опитаних мали ті чи інші ознаки депресивного розладу (81,45%), зокрема двоє з кожних п’яти опитаних мали високий рівень депресії (43,62%), кожен четвертий – середню ступінь депресії (26,81%), кожен десятий опитаний – легкий ступінь депресії (11,02±0,95%) (Рис.1).

Рис.1. Ступені тяжкості депресивних розладів серед населення Одеської області

У зв’язку зі стресом спричиненим ситуацією у державі, три з кожних п’яти опитаних (54,36%) не відчувають спокою, зокрема легко дратуються (35,81%), постійно знаходяться в напрузі (11,57%), стані апатії (6,98%) (Рис.2).

Рис.2. Поширеність непокою серед населення Одеської області.

Відповіли, що не мають причин плакати, тільки чверть респондентів (24,33%). Відповіли, що плачуть час від часу дві треті опитаних (65,56%), Кожен двадцятий опитаний відповів, що тепер плачуть постійно або вже не може плакати навіть коли хочеться (Рис.3).

Рис.3. Поширеність такої фізіологічної реакції організму, що супроводжує стрес, як плач серед населення Одеської області.

Три п’ятих респондентів відповіли, що вони не висинаються. Зокрема кожен шостий з респондентів відповів, що іноді страждає на безсоння, прокидаєся по декілька разів за ніч, в цілому спить не більше 5-ти годин на добу (15,43%) (Рис.4).

Рис.4. Поширеність безсоння серед населення Одеської області.